[size=9]Nowemiasto, зване Nowemiasto Byblo, рус. Нове Місто, розташоване на річці Вирва, в добромильському повіті, 8км. на пд.сх. від Добромиля, при лінії залізної дороги przemysko-lupkowskiej між Нижанковичами і Добромилем. На пд. Знаходиться с.Комаровичі, на сх. – Посада Новоміська, на пн. – Боневичі, на зх. – Городисько. В західній частині пропливає р. Вирва, від пд. з Городиська, на пн. до Комарович і приймає у ділянці міста від правого прибережжя малий приплив з Посади Новоміської. Міські забудови займають пн.-сх. частину території. У 1880 р. у селі було 916 будинків (серед них 550 римо-католицької конфесії, 87 греко-кат.). До римо-католицької парафії (добромильський деканат) належали Боневичі, Грабівниця, Городисько, Губичі, Комаровичі, Посада Новоміська, Передільниця (добромильського повіту) і Борщовичі, Библо, Грушатичі і Зоротовичі (перемишльського повіту). Невідомо, коли закладено парафію. Проте, видається, що вона існувала вже у 1463р., оскільки цим роком датується акт поділу земель між братами Яцкем і Шимоном з Библа. Вважається, що право патронату пресвітерства “in Civitate” (латина) належало обидвом братам. Місцевий костел св. Мартина був збудований у 1463 р. на 4 кам’яних стовпах. Ззовні з одного боку вибитий напис: “R. 1648 byli tu Kozacy i to miasto zburzyli”. В середині костелу з лівого боку муру через довгий час були сліди крові, про які давний рукопис пояснює так: “Коли у 1648 р. козаки під проводом Хмельницького на містечко наїхали, значна частина мешканців подалася до костелу, інші заховалися на його вежах. Козаки вдерлися і міщан, які там були, повбивали; грабуючи костел і шукаючи багатств, виламали двері на горище, а заставши там, напевно, людей, усіх повбивали. Почала, отже, кров стікати через шпару у стелі і стікала по стіні через кілька днів. Цей знак залишався аж до 1725 р., коли його забілювали 6 разів, але його не можна було забілити”. Є тут також старовинна ікона N.P. Czestochowskiej. “Знайшов також (Rkp. Ossol., I. c.) округлу дерев’яну таблицю із зображенням Яна Опалського, дворянина, який втратив життя в обороні свого пана. Досліджуючи муніципальні перемишльські акти, виявив наступне: Дня 11 липня 1701 р. виїхав з Сусідович слуга тамтешнього землевласника з наказом убити Фірлея, в той час землевласника Нового Міста. Цей слуга називався Адам Куницький і був знайомий з Янем Опальським. Приїхавши вночі до Нового Міста, прибув до двору, і, переконавшись, що усі готувалися до сну, заховався в саду. Опівночі вліз через вікно і напав на сонного Фірлея. Але на крик прибіг Опальський і хотів повалити Куницького за комір. Та цей, аби визволитися, угодив йому кинджалом в серце. Філей, наробивши галасу, схопив за допомогою домових слуг Куницького і наказав кинути його до в’язниці. Загинув Куницький на тортурах серед ринку міста Львова, а вірному дворянину вдячний Фірлей поклав напис і таблицю в костелі помістити наказав”. В Новому Місті є також каплиця св. Миколая. До місцевої греко-католицької парафії (добромильський деканат) належать: Боневичі, Городисько, Комаровичі і Посада Новоміська. Є Церква Успення Святої Богородиці. Згідно з “consignation vacantium beneficiorum et nomina possessorum (латина) 1790 Ecclesiarum decanatys Dobromilensis”, парохом церкви св. Трійці і адміністратором церкви Успення Святої Богородиці був Якоб Кульватицький. Що сталося зі згаданою церквою св. Трійці, неможливо визначити. В Новому Місті є також поштова служба і школа. Алембек зі свого візиту з 1642 р. згадував, що мешканці цієї місцевості, оскільки були католиками, були переселені з Німеччини Казимиром Великим. У 1498 р., згідно з Алембеком, воєвода волоський Стефан мав знищити цю осаду. Проте, знищено тільки костел, який відбудували біля 1512 р. Сярчинський згадує, що Pruchniccy, які походили з княжат бибельських, бажаючи утримати свої привілеї, надали цій осаді назву “Библо”. В одному документі, виданому тут 17 травня 1497 р., згідно з яким Ян Грицко, наслідник “Нового Міста -Библа”, продає бибельським міщанам землю, на якій колись були забудови війта тої місцевості йдеться: “Nowymyastho” alias “Bybel”. Отже, Библо знаходиться 3 км. на пн. від Новогоміста, у перемишльському повіті. У XVI і XVII ст. Нове Місто належало родинам Скорутів, Новоміських і Красіцьких. Про Яска з Нового Міста, одруженим з Красіцькою, цитував Вінсенти Пол у Пам’ятках Б. Винницького (частина ІІ, “Сенаторська згода”, Праця В. Пола, повне видання, Львів 1875, т.3, с.52). З Нового Міста походили кілька вчених. Серед них Лукаш “de Nova civitate Russiae”, краківський академік, автор праці на латинській мові про писання листів, виданого в 1522р; Войцех з Нового Міста, перекладач праці “Лицарство християнське”, виданої в 1558р.; три брати Гербестові. З них Бенедикт, філософ і оратор, помер в Ярославлі в 1593 р. Він називав Нове Місто з грецької “Neapolis”, і себе називав “Nespolitanus”; Ян був сповідником і придворним теологом Катерини Ягеллонської, шведської королеви, помер в 1601 р.; Станіслав жив і помер в Самборі.

Post skryptum. Цікавлячись історією рідного села, натрапила в Інтернеті на польський географічний словник 1886 р., у якому знайшла статтю про Нове Місто польською мовою. Мені видалось потрібним адаптувати її для Вас. Справедливості ради слід сказати, що історичні реалії того часу були складними як для польського, так і українського населення даної території. Стаття подає ряд фактів із погляду її автора, очевидно польської національності. Тому, читаючи її, маємо пам’ятати, що історію кожен народ пише по-своєму, а з оповіді слів не викинеш…[/size][/size][/size][/size]

Джерело: http://mbc.malopolska.pl/dlibra/doccontent?id=127