село Нове Місто

Нове Місто - центр Новоміської сільської ради, село розташоване в північно-західній частині Старосамбірського району, за ЗО км від районного центру.

Історія бере початок у X ст. коли на місці спаленого татарами поселення Библа було побудоване нове, яке одержало назву Нове Місто. На 1 січня 1998 року в селі Нове Місто в селі проживала 851 особа. Серед них віруючих Української Греко-Католицької Церкви- 20 осіб. Української автокефальної Православної Церкви - 801 особа. Римо - Католицької Церкви - 30 осіб.

У сучасних межах село Нове Місто має загальну площу 185 га. Ново міська сільська рада має загальну площу 3985 га.

Проведення дослідження дали змогу встановити дві печатки Нового Міста. На першій печатці села Нове Місто (XVI ст.), як символ було зображено дві коси - видозміна герба власників містечка Новоміських. На другій печатці (XIX ст.), як символ, зображено шестикутну зірку, оповиту стрічкою, над якою розміщений хрест.

В сучасному проекті символів села збережено старі символи опущенні вниз дві коси.

Герб - щит, розтятий на червоне й золоте поле, в яких - по опущеній до долу косі в обернених кольорах.

Прапор - квадратне полотнище, розділене вертикально на дві рівновеликі частини, на червоному полі від древка - жовта коса, на жовтому з вільного краю - червона коса.

В княжі часи село носило назву Библо. У 1241-1242 рр. після навали татаро - монголів село було знищено. Населення яке вцілило, поселилося за З км від старого місця і названо було нове поселення Библо. Пройшов час, частина людей повернулася на старе місце і заснували село, яке отримало назву Нове Місто, грецькою Нове місто звучить - «неаполіс».

Село, яке сьогодні називається Нове Місто, згадується в писаннях під назвою NOWE MIASTO. Назву NOWE MIASTO, як визнають фахівці, необхідно читати Нове Місто.

Як стверджують дослідники на підставі писемних сліджень, назва цього села також звучала як Нове Місто.

Про те, що територія села була заселена віддавна, свідчить знахідка римських монет IV ст. (1871р.), які зберігаються у Краківському археологічному музеї. В історичних джерелах поселення Библо згадується вже з кінця XII ст. Уродженець Библа Олелько Бибельський, нащадок спасівського роду, був дружинником Романа Мстиславовича.

В історичних джерелах село Нове Місто згадується вже з 1301 року. В грамоті, датованій 1361 року згадуються такі села як Нове Місто, Комаровичі, Библо.

У 1419р.при костелі діяла парафіяльна школа і шпиталь. В селі, в основному, жили поляки.

У 1463 р. Нове Місто отримало Магдебурзьке право.

На кінець XV ст. власником Нового Міста був Ян Хрицько. На той час село було досить розвинутим. У 1498р. містечко знищено волохами під проводом воєводи Стефана. Під час цього походу знищено костел, який був однією з найстаріших споруд.

Наступними власниками села Нове Місто була родина Гербуртів.

У XVI ст. село Нове Місто належало Скорутам Новоміським, а пізніше Красіньським, між якими з 1606 року велась запекла боротьба за поділ майна.

У 1794 р. село належало Каєтану Шидловському.

На кінець XVIII- середину XIX ст. містечко було достатньо розвинуте, про що свідчить акційний збір, який здавало містечко - він був більший ніж в м. Добромиль. На той час більша частина жителів складалася з ворощ, які займалися торгівлею, була незначна частина польського населення і всього три українські сім'ї.

До 1939 р. землі належали поміщику Журавському.

Перебуваючи у Новому Місті, уважний спостерігач зверне увагу на три вершини, які в радіусі 10 км височать над селом. Найближча з них гора Радич - лежить на висоті 524 м над рівнем моря. На південь від Нового Міста розташувався Гербут на висоті 555 м над рівнем моря, на захід видніється Кальварія на висоті 465м. безпосередньо біля залізниці, яке з'єднує Нове Місто з Добромилем, височить Винна гора, а поруч - Пасіка. Добре видно залишки парків у Боневичах, Комаровичах, церкву св. Юра у Городиську, а поруч руїни стародавнього замку. В радіусі 2-3.км руїни замків в Передільниці і Твержа що на Библі.

Територія Нового Міста знаходиться на Головному європейському вододілі. Одні струмки стікають від нас через річки до Сяну і балтійського моря, вододілами служить Радич і Гербут.

На лівому березі річки Вирви Винна гора межує з урочищем Пасіка, назви яких промовляють самі за себе. З переказів дізнаємося, що колись у нас було набагато тепліше, і на горі що над залізницею, від Нового Міста до Боневич красувалися виноградники, а поруч над пасікою гуділи бджоли.

На горі Радич виявлено первісну стоянку людей, біля якої знайдено кам'яні сокири, молоти, серпи, на території села знайдено кам'яні знаряддя праці, наконечники стріл, римські і угорські монети.

Під час українсько-польської війни 1918-1919 рр. в околицях Нового Міста відбувалися запеклі бої. Перша фаза війни, коли українська сторона намагалася відбити в поляків Львів і втрачену частину Галичини, тривала до травня 1919р. себто до польського загального наступу й першого відступу українських військ до Збруча. Друга значно коротша, це Чортківський наступ, що закінчився переходом УГА на Придніпрянщину.

Після другого українського наступу на Львів і спроби поляків контрударом пошити перстень облоги довкола Львова, на під львівському терені запанував до половини лютого 1919р. спокій. У цей час відбулася реорганізація УГА в корпуси та бригади. Бригаду УСС підвели в околиці Дорифельда, Сименівки і Красо па, у запас армії.

Коли український фронт обмежився оборонною акцією, поляки завдали на півдні й на півночі кілька нових ударів. Насамперед почали із Хирова з метою здобути Самбір. Для цього вони на початку лютого посилили залогу Хирова, Нового Міста, Комарівців 8 куренями піхоти, 1 сотнею кінноти і З батареями гармат, а 4 лютого вранці вдарили головними силами на Вовчу Долішню, Волозів Горішній і Чишки. Але наступ розбився об українську оборону. Польські відділи, відступаючи, попали в такий переполох, що українці могли перейняти Хирів.

Уродженцем Нового Міста є Бенедикт Гербест - педагог. Організатор польської школи VI ст. Справжнє його прізвище Зелінський, Зеленович, або Зелевич. За тодішнім звичаєм його здитинізували на Гербертус, Неаполітанус. Нове Місто з грецької - неаполіс, а тому Гербнеста назвали Неаполітанчиком. Батько Бенедикта Станіслав, скромний малоземельний міщанин, жив з праці своїх рук. Отримавши старанне домашнє виховання, зразкову початкову освіту, Бенедикт іде на студії до Кракова. В 1550 р. Львівський магістрат обрав Бенедикта ректором міської школи. Пробув він на цій посаді до 1553р., потім викладає в познанському університеті. Багато написав про Нове Місто й його околиці, про що можна дізнатися в бібліотеках Познаня та Кракова.

Вже у 1511р. у Новому Місті діяло літературне братство. 25 квітня 1911р. в Новому Місті відкрили читальню «Просвіти», на відкритті якої був представник зі Львова Глембоцький. Всього записалося в товариство 327 чоловік. Читальня була в парафіяльному приміщенні. Сьогодні в селі діє Товариство української мови «Просвіта».

У 1865р. працювала початкова школа з трирічним терміном навчання. Четвертий рік діти вчилися раз на тиждень, повторюючи пройдене. Школа знаходилась в соціальному будинку. У 1908- 1909рр. в Новому Місті збудували нову школу. Зараз в Новому Місті функціонує середня школа.

Попередня дерев'яна тризуба одноверха церква походила з 1775р. У 1901р. заходами о. Стефана Макара і під його наглядом розпочалося будівництво мурованої, хрещатої в плані одноверхої церкви Успення Пресвятої Богородиці в стилі «Rohbau» - однієї з найкращих цього типу в Галичині, завершене у 1908р. Стару Церкву розібрали в цьому ж році. Давніше, у XVIII ст. в селі існувала ще дочірня церква Пресвятої Трійці.

У 1512р. розпочалося будівництво костелу святого Мартіна. фундаторами цього будівництва були Гербурти. Костел побудований в готичному стилі. Будівля добре збереглася до сьогоднішніх днів.

Для послуг населення в селі Нове Місто працюють: відділення зв'язку, дільнична лікарня, аптека, філія Старосамбірського відділення ощадного банку №6537, ветеринарна дільниця районного державного підприємства ветеринарної медицини, народний дім, філія центральної районної бібліотеки.

На території Новоміської сільської ради діють такі підприємства та організації: ЛАГ «Новоміський», ВАТ «Старосамбірське племпідприємстю», МТ ГІППФ «Берізка», МП «Готур», ПП «Григоришини». КСП «Боневичі», 1111 «Агрофірма Добробут».

Центром науки та культури у Новому Місті с школа, яка збудована в 1981р. розрахована на 600 учнів. В ній навчаються учні з 9 навколишніх сіл. Працюють 33 вчителі.